Розрахунок системи опалення приватного будинку

27.10.2015

Як розрахувати систему опалення

При будівництві або реконструкції приватного будинку завжди постає питання – яке обладнання вибрати для опалення приміщення, адже від цього безпосередньо залежить комфортне у ньому проживання в зимовий час. Тому необхідно зробити правильний вибір опалювального обладнання.

Розрахунок системи опалення приватного будинку
Усі нагрівальні прилади — електричні теплі підлоги, масляні радіатори, а також каміни і печі розглядаються й використовуються як допоміжний опалення. А основним варіантом обігріву будинку є персональна система водяного опалення.

загалом, під системою опалення мається на увазі комплекс, що складається з насосів, приладів, засобів автоматики, трубопроводу та інших пристроїв, призначених для доставки тепла від генератора в житлові приміщення. Ефективна і злагоджена робота цієї системи, залежить від правильного її монтажу, точного розрахунку кількості секцій, обраної схеми розводки та інших факторів.

Як правильно визначитися з типом опалювального котла і розрахувати його потужність

В системі опалення котла відводиться роль генератора тепла. Роблячи вибір між котлами — газовим. електричним. рідко — або твердопаливним звертають увагу на ефективність його тепловіддачі, простоту експлуатації, враховують, який тип палива переважає в місці проживання.

Наприклад, електричний котел не користується особливою популярністю в силу дорожнечі електроенергії та можливими перебоями в її подачі. Рідкопаливні не екологічні. Твердопаливні котли, навіть якщо палива в надлишку, не дуже зручні в експлуатації. Необхідно обов’язкова присутність людини, щоб кинути в котел вугілля – до 4 разів на добу. Причому режим тепловіддачі у такого котла є циклічним, і протягом доби температура може змінюватись в межах від 3 до 5 °С.

Якщо все ж доведеться вибрати твердопаливний котел. є два способи, які можуть нейтралізувати його недоліки. По-перше, можна до системи опалення підключити водяні теплоакумулятори, ємністю від двох до десяти метрів кубічних. По-друге, збільшити час горіння палива (щоб скоротити кількість топок), використовуючи термобаллоны. регулюють подачу повітря.

Якщо до будинку підведено газ, то єдиним економічним і зручним варіантом опалення залишається газовий котел. Сучасні його види мають високу ступінь безпеки в експлуатації, мають високий ККД (до 95%), а за рахунок дешевизни енергоносія – газу – економлять до 30% коштів, якщо порівнювати з централізованим опаленням. Раніше, для встановлення газового обладнання, потрібно було виділення окремого приміщення. Зараз це правило діє тільки для котлів, які мають відкриту камеру згоряння. Якщо немає можливості виділити окрему площу, можна вибрати модель з закритою камерою.

Ефективна робота системи і комфортна температура в приміщенні безпосередньо залежать від потужності котла. При малій потужності в приміщенні буде холодно, а при занадто великій — неекономно використовуватися паливо. Тому необхідно вибирати котел з оптимальною потужністю, яку можна досить точно вирахувати.

При її розрахунку обов’язково потрібно враховувати :

  • площа опалювального приміщення (S);
  • питома потужність котла на десять кубічних метрів приміщення. Вона встановлюється з коригуванням, що враховує кліматичні умови регіону проживання (W уд.).

Є встановлені значення питомої потужності (W уд.) для певних кліматичних зон, які становлять для:

  • Південних районів – від 0,7 до 0,9 кВт;
  • Центральних районів – від 1,2 до 1,5 кВт;
  • Північних районів — від 1,5 до 2,0 кВт.

Потужність котла (Wкот) розраховується за формулою:

  • W кіт. = S*W уд. / 10

Для зручності розрахунку часто застосовують середнє значення питомої потужності W уд. прирівнюючи його до одиниці.

Тому прийнято потужність котла вибирати, з розрахунку 10 кВт на 100кв.м опалювального приміщення.

Для наочності розглянемо приклад:

  • площа опалювального приміщення S = 90 кв. м;
  • питома потужність Wуд. = 1,2 кВт (для Центральних районів).

Необхідна потужність котла — Wкот = 90*1,2/10 = 11кВт.

Від площі будинку буде залежати не тільки потужність котла, але й тип водяного опалення. Конструкція опалення з природним рухом води, не зможе ефективно обігрівати будинок площею понад 100 кв.м ( з-за малої інерційності). Для приміщення з великою площею потрібна система опалення з циркулярними насосами, яка буде підштовхувати і прискорювати подачу теплоносія по трубах.

Щоб продовжити термін служби, часто їх встановлюють у зворотну лінію, яка веде від радіаторів до котла, щоб позбавити від контакту з дуже гарячою водою.

Оскільки насоси працюють в невпинному режимі, до них пред’являються певні вимоги — безшумність, мала енергоємність, довговічність і надійність. На сучасних моделях газового котла, насоси вже вбудовані безпосередньо в корпус.

Які пред’являються критерії до підбору та монтажу трубопроводу

На будівельним ринку пропонують до реалізації досить багатий асортимент труб, які умовно можна розділити на:

  • нержавіючі, сталеві, сталеві оцинковані;
  • мідні;
  • полімерні (армовані алюмінієм, поліетиленові, металопластикові, поліпропіленові).

Сталеві труби піддаються корозії, при їх монтажі необхідні зварювальні роботи. Цих недоліків позбавлені труби оцинковані – вони не іржавіють, а при їх монтажі можна обійтися без зварювання, використовуючи різьбові з’єднання.

Однак, трубопроводи з цих матеріалів досить важкі за вагою, а робота по їх встановленню вимагає певної кваліфікації. Недоліки металевих труб повністю відсутні у полімерних труб. З яких вигідно виділяються металопластикові системи. Які складаються з алюмінієвих труб, зсередини і зовні покритих пластиком.

До їх основних переваг відносяться:

  • висока міцність;
  • киснева непроникність, що дозволяє збільшити термін служби системи та уникнути процесу корозії;
  • малий гідравлічний опір;
  • антистатичність;
  • для монтажу не потрібно професійне обладнання;
  • повільне і незначне відкладення осаду на внутрішніх поверхнях.

Монтаж металопластикових труб відбувається без застосування зварювання, за допомогою різьбових (пресових) сполук. Це дозволяє заощадити на монтажних роботах при установці опалювальної системи. При налагодження такої системи використовують аксесуари –трійники, крани кульові, відводи і т. п. які відрізняються надійністю і довговічністю. Не меншого поширення отримав і трубопровід з поліпропілену, який витримує тривалий і високий нагрів ( до 1000 С).

Для тих, хто вирішив заховати трубопровідну конструкцію у стіні, краще всього підійдуть труби з міді, сполучені між собою срібловмісних припоєм, методом високотемпературної пайки. Трубопроводи з міді здатні витримувати тиск на розрив до 200 атмосфер і температуру води до 2000 С. Використання мідних труб гарантує довгу і надійну роботу опалювальної системи, практично на століття. Правда коштують вони досить дорого, а робота по їх встановленню вимагає високої кваліфікації майстрів.

Метраж труб, необхідний для системи опалення, безпосередньо залежатиме від схеми розводки, яку обере власник – одно — або двотрубну. Двотрубна схема розводки дозволяє ефективно опалювати великі приміщення. А за допомогою терморегуляторів можна встановлювати будь-яку температуру для кожного опалювального приміщення окремо. Перевага однотрубної схеми розводки для приватного будинку – в її низькій собівартості.

Як правильно вибрати опалювальні прилади

Передача тепла від теплоносія в приміщення відбувається через опалювальні прилади. Їх підрозділяють на:

  • конвективні (ребристі);
  • радіаційні (інфрачервоні випромінювачі);
  • конвективно-радіаційні ( батареї всіх типів).

Найбільше поширення отримали конвективні і, особливо, секційні радіатори – відносяться до конвективно-радіаційні. Щоб визначити кількість необхідних секцій для конкретного приміщення слід провести розрахунок радіаторів .

Необхідно знати тепловіддачу однієї секції, яку потрібно поділити на коефіцієнт 100. Так можна дізнатися, скільки квадратних метрів площі здатна обігріти одна секція. А далі вже буде нескладно розрахувати необхідну кількість секцій. За замовчуванням висоту стелі вважають не більше 2,7 м.

Наприклад, тепловіддача однієї секції дорівнює 199 Вт. Розділивши це число на 100 (коефіцієнт), отримаємо, що одна секція радіатора обігріває площу приблизно в 2 кв.м ( 199/100 = 1,99). Значить для кімнати в 20 кв. м буде потрібно 10 секцій ( 20/2 = 10), для кімнати в 24 кв. м — 12 штук.

Якщо кімната кутова, чи в ній є балкон, кількість секцій збільшують на 2 -3 штуки ( як правило). Необхідно враховувати фактори, що впливають на зниження тепловіддачі радіатора. Наприклад, батарея, розташована глибоко в нішу, дає тепла на 10% менше, декоративна решітка, якої часто прикривають радіатор, краде ще 15-20%. Зменшує віддачу тепла і кожен шар фарби, що покриває батарею.

Які вимоги пред’являються до монтажу

При установці радіаторів необхідно дотримуватися певних правил, які дозволять збільшити тепловіддачу:

  • щоб тепле повітря нейтралізував потоки холодного, радіатори необхідно встановлювати строго під вікнами, зберігаючи відстань між ними не менше 5 див. Центр вікна і радіатора повинні збігатися чи відхилятися не більш ніж на 2 см;
  • батареї в кожній окремій кімнаті необхідно розташовувати на одному рівні (по горизонталі);
  • від підлоги до низу радіатора відстань повинна бути не менше 6 см;
  • від задньої поверхні нагрівального приладу до стіни має бути не менше 2-5 см;

Будівельний ринок сьогодні пропонує багатий вибір радіаторів і комплектуючих для системи опалення. Проте, дана система буде надійною, безпечною і довговічною тільки тоді, коли її складові будуть купуватися у відомих і відмінно зарекомендували себе на російському ринку виробників.

Короткий опис статті: система опалення будинку Як правильно розрахувати всі деталі системи опалення від котла до труб для Вашого будинку. розрахунок системи опалення приватного, будинки

Джерело: Розрахунок системи опалення приватного будинку

Також ви можете прочитати